 |
|
Християнство проповідувалось у Китаї ще апостолом Фомою, проте перша згадка християнства в історії Китаю була за правління династії Тан (VII ст.), коли туди прибули проповідники-несторіани з Константинополя.
Нова “Релігія Світла” прижилась серед оточення імператора.
Але зі зміною правлячої династії християнство було забуто.
Першими ж православними в Китаї були албазінці – полонені росіяни, які були зараховані в кінці XVII століття до гвардії імператора.
|
Відомо також, що вже в 1692 році кілька китайців, в тому числі один мандарин , прийняли хрещення.
Православні місіонери – на відміну від протестантських та католицьких – не займались проповіддю серед китайців, і лише кілька китайців, дивлячись на албазинців, вирішили охреститись.
Така поміркованість православних зумовила лояльне ставлення китайської влади до них, тому під час утисків християн інших конфесій на православних гонінь майже не було.
З часом кількість православних китайців зростала.
Зрозуміло, що з’являлися і вороги православної віри – фанатичні захисники місцевих духовних традицій.
11 червня 1900 під час повстання іхетуанів було закатовано 222 православних китайці, які й стали першими святими мучениками на цій землі.

У період з 1902 по 1966 роки китайська православна церква не зазнавала сильних утисків, проте зовнішні зв'язки були заборонені.
Гоніння, що відбувалися в період «культурної революції» (1966-1976), зробили неможливим повноцінне церковне життя.
У 1986 році була відкрита для богослужінь Покровська церква м. Харбіна (зображена на фотографії).
Проте загальною проблемою всіх православних парафій в КНР стала відсутність духовенства та брак церковної літератури китайською мовою.
Не маючи можливості спертися цілком на власні сили, православні Китаю зверталися і звертаються за допомогою за межі країни.
10 травня 2013 року вперше в історії відбувся візит Патріарха Московського і всія Русі до Китаю.
Відбулась зустріч Патріарха Кирилла з Головою КНР Си Цзиньпіном і директором Державного управління зі справ релігій при Державній Раді КНР Ван Цзоанем.
Мандарин – китайський феодальний урядовець
Іхетуані – члени релігійно-містичних шкіл бойових мистецтв, що стояли начолі антиєвропейського руху взагалі та християнства зокрема.
Сергій Рогоза |