 "Мовчить
собор. Щоразу перед ним Баглай почуває якийсь дивний смуток
і щось навіть тривожне.
Собор ніби має в собі щось від стихії, навіває щось таке
ж велике, як навівають на людину степ, або ескадри хмар,
або окутані вічними димами чорні індустрійні бастіони заводів…
Німотна музика собору, музика отих гармонійно піднятих у
небо бань-куполів - вона для тебе реально існує, ти здатен
її чути, хоча інші, здається, до неї глухі".
"Багато хто з металургів, людей різних поколінь… дещо
знали про історію виникнення собору.
Виник, мов із легенди. Після зруйнування Січі, в потьомкінські
часи, повержені запорожці заснували монастир у цих місцях,
у плавнях, що належали раніше одній із окраїнних запорозьких
паланок.
Отам у плавнях постригались у ченці, брали до рук, замість
шабель, книги святого письма.
Перевдягалися, як оточенці, в буденну сіру одежу гречкосіїв.
Чорною жалобою ряс прикривали буйно-червоні шаровари лицарів
Запорожжя.
І вирішено було тоді на їхній сумовитій раді: збудуємо собор.
Воздвигнемо, щоб піднісся в небо над цими плавнями, що рибою
кишать, над степами, де наші коні випасались, і буде незломлений
наш дух жити у святій цій споруді, наша воля сяятиме в небі
блиском недосяжних бань.
Шаблю вибито з рук, але з серця не вибито дух волі й жадання
краси!
Наша непокора в цім витворі стане серед степів на віки,
окрасою Великого Лугу вгору сягне…
Але хто ж збудує? Хто створити зуміє?
Підліток місцевий викликався, тямковитий хлоп'як з очима
великими, як натхнення.
"Благословіть!" І зник у плавнях.
Три доби його не було, потім повернувся до товариства й
на долоні тримав собор готовісінький, весь зроблений із
стеблини комишу.
Розповідав, нібито зморений, приліг у плавнях, задрімав,
і собор сам уві сні йому наснився.
Дано знак, ударили в тулумбаси, скликаючи раду козацьку…
Рада козацька, оглянувши пробу комишеву, схвалила: воздвигнем!"
Олесь Гончар. Собор
********
И вот мы в Новомосковске, городе-спутнике промышленного
Днепропетровска.
И перед нами ещё одна бесценная капелька нашей духовной
истории, нашего всеправославного пространства.
Девятикупольный, деревянными гвоздями скрепленный собор-козак.
|
День
за днем
Новомосковск